Два серця з любов'ю і мрією завжди в кишенях,
В медовість ночей та в спекотні щасливії дні.
Усім дарували усмішки просторам пустельним,
Похід був на двох дивовижний – неначе у сні.
Був вересень теплим – палало яскраво Світило*,
У душах закоханих пристрасть неначе танок.
На пальцях обручки у променях Сонця горіли,
Віднині у пари присутній священний зв'язок.
На довге щасливе життя – проживуть тільки поруч,
Так Бог, наказав їм обом і святий ритуал…
Між ними флюїд-міріади літають в цю пору,
В залюблених поглядах зорі співають хорал.
30.11.2025 за мотивами 29/09/2014
Світило* - Сонце
фото із сем. альбому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина