Були ж і ми такі…

На  гілочці  покритій  снігом,
Горобка  з  горобцем  вмостились,
Сніжинки  порошать  з  верхівок,
Їм  байдуже  в  такі  хвилинки.

Цвірінькають  смішні  пернаті,
Сімейні  розбирають  теми,
Майбутні  холоди  надалі,
Питання  це  завжди  бентежить.

Ось  тільки-но  вітрець  повіяв,
Враз  пір'ячко  підняв  сріблясте,
Стрімливо  полетіли  віддаль,
До  зграї,  що  давно  чекає.

Здалося  у  птахів  все  просто,
Не  сваряться,  хоча  відкриті,
Гординя  не  для  них,  та  й  гонор,
Були  ж  і  ми  такі  в  дитинстві...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2025
автор: liza Bird