Ти зглянься Боженьку, нас спаси,
Подай ковток святої води,
Щоб навіки позбутися війни,
Най знову скрізь розквітнуть лани.
Скажи нам Боже, усім скажи!
Чому вбивають нашу мрію,
За що розпинають надію,
Мов тіло змучене на хресті,
Як прах, хочуть придати землі.
Знов хмари темною стіною,
Скажи, як справитись з ордою,
За що край стогне у руїнах?
Чому тримаєш у таїнах,
Ти свою силу, не на часі,
Допомогти тому дитяті?
Що під завалом маму кличе…
Отче Небесний, прошу спаси!
Почуй, що говорить дурилюд,
Народ щоразу вводиться в блуд,
О, Боже милостивий, прости,
Та ті ж слова мов від сатани!
Терпець вривається, не знати,
Як сивій ненці вже сказати,
З війни не діждеться синочка,
Й дівчи́на не плете віночка,
Бо вже давно на полі бою,
Життя поклали за мир, волю,
За ту жадану, у суцвітті,
Найкраща є на цьому світі.
Скажи Володарю, розкажи…
За що дідусь без ніг лишився,
Він же просив, щодня молився,
Щоби звернув на всіх увагу,
Та й зупинив страшну навалу.
Кружляють ворони, хоч ситі.
Чому летять у небо синє,
Сирени звук, страшна хвилина,
У очах блиск, виє тварина.
Боже, он бач, летять шахіди,
Щораз страждання, смерть і біди.
Що за сусід, що за створіння?
Дай йому розуму, прозріння,
Нині тут й кроку, щоб не пройшов,
Не зганьбив стежку серед дібров.
Поля, степи, гори і ріки,
Давно не мають сонця, втіхи,
Озимі в урвищах і ямах,
Кровавий сніг у чорних шрамах.
Скажи Всевишній, як нам жити?
Щоб колоски, дозріле жито,
І паляниця в кожній хаті,
Як зберегти країну в часі?
Народ відвертий, працьовитий,
Вірою й правдою сповитий,
Ми ж на чуже не зазіхали,
І ясне сонце зустрічали,
У молитвах зранку до тебе,
Надія в душах не померкне,
Благаю зглянься, святий Боже!
Спаси рідненьку Україну!
29.11.25 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2025
автор: Ніна Незламна