Останні листя осінь розкидає
адже зимі містом поступається
а зараз з дощиком тихесенько ридає
немов вона з природою прощається...
Від сліз осінніх доріжка мокра
їх вже накапала велечизна кількість
усі не поглинає з листочків ковдра
а далі зрозуміло виникає слизкість...
Хоч на брукивці не можна послизнутися
бо вуличний ліхтарик під ноги світить
удачі знайденої треба посміхнутися
окатий небезпеку заздалегідь помітить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2025
автор: Дмитрий Погребняк 555