Йод горіховий лапатий
Сувереном коло хати,
Запалив цигарку м'яту
Павутиння розганяти.
Чорнобривці, низько краю,
Палять осені багаття,
Жаром дихає, торкає
Кленів звітрене сум’яття.
А за тишею незримо
Одягає міддю шати,
Листя тліє мокрим димом,
Груди палить, не сховати.
Поволока сторожує,
Пильно слухає зітхання,
Хто ступає — й десь не вчує,
Що у ночі є бажання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2025
автор: Валерій Лазор