Гірший за Іуду! (байка)
Гірший за Іуду! (байка)
Крав Лис...
Та так, що аж усюд гуло!
Село й вночі через оте не спало
Дер курок... Гусок за хвоста тягав
Та й з горла пір'я вирвав. Ой чимало!
Тхір, друг його, частенько доїдав
Оте, що від курей й гусей лишилось.
Кров полюбляв смоктати він з курча.
Та й ще багато...за Тхором водилось..
Гріхів!
Та все оце б ніщо було!
Але, тяжкий день надійшов:
Лис у курятнику зчинив роздрай великий,
а сам - утік.
А Тхір попавсь за тим,
Що у крові і пір'ї була пика.
Коли ж судити вбивцю потягли
На суд у хлів, де судять завжди свині,
То Тхір від мук сумління театрально впав
Кричав: - не відав що робив, не знав шо грабував
Повісте, ж Браття мене
В курятнику, та на дробині!
І серед свідків безчину його,
І катувань курей, став першим Лис до суду:
"-Я бачив.. Як він курку вчора обідрав!
Такі.. як Тхір - зганьблять й Біблейського Іуду!"
Судили тиждень. Лис в той час аж схуд
Бо ж їсти мав скоромне те, що є із лісу
В курятнику ж, на мітингах Тхора
Жадали вже засмажити на хмизу.
Лис виступав з майданів та й не раз
Тягнув такі важкі й довгі промови
Що обрали усі його одразу захисником
Правдивості і слова!
А про Тхора помалу забулось
Нові курчата в курок виростали
Гусята теж чимало піднялись ще й Лиса
Батечком Народу, всі вважали.
Але, як кажуть, й казці є кінець
Ізнов в Тхора при Лисі Чин існує
Не раз таке в історії було!
Бо честь Лисячу Тхір завжди пильнує!
І жертвує собою він завжди,
Аби сухим Лис вийшов із води!
Ан. бук-Стефко
Село й вночі через оте не спало
Дер курок... Гусок за хвоста тягав
Та й з горла пір'я вирвав. Ой чимало!
Тхір, друг його, частенько доїдав
Оте, що від курей й гусей лишилось.
Кров полюбляв смоктати він з курча.
Та й ще багато...за Тхором водилось..
Гріхів!
Та все оце б ніщо було!
Але, тяжкий день надійшов:
Лис у курятнику зчинив роздрай великий,
а сам - утік.
А Тхір попавсь за тим,
Що у крові і пір'ї була пика.
Коли ж судити вбивцю потягли
На суд у хлів, де судять завжди свині,
То Тхір від мук сумління театрально впав
Кричав: - не відав що робив, не знав шо грабував
Повісте, ж Браття мене
В курятнику, та на дробині!
І серед свідків безчину його,
І катувань курей, став першим Лис до суду:
"-Я бачив.. Як він курку вчора обідрав!
Такі.. як Тхір - зганьблять й Біблейського Іуду!"
Судили тиждень. Лис в той час аж схуд
Бо ж їсти мав скоромне те, що є із лісу
В курятнику ж, на мітингах Тхора
Жадали вже засмажити на хмизу.
Лис виступав з майданів та й не раз
Тягнув такі важкі й довгі промови
Що обрали усі його одразу захисником
Правдивості і слова!
А про Тхора помалу забулось
Нові курчата в курок виростали
Гусята теж чимало піднялись ще й Лиса
Батечком Народу, всі вважали.
Але, як кажуть, й казці є кінець
Ізнов в Тхора при Лисі Чин існує
Не раз таке в історії було!
Бо честь Лисячу Тхір завжди пильнує!
І жертвує собою він завжди,
Аби сухим Лис вийшов із води!
Ан. бук-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2025
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)