Сіль мов пісок на пожовклих віях ,
Як то оплакати хибну пам’ять?
Все те, що дихає в межах спаму,
Рух невідомого в бік надії,
Смаку гіркого з вогню і суші
В смузі густому з води і глини.
Хто зацікавить холодні душі?
Хто подарує їм дві рибини*,
Як порятунок від злого серця,
Де у полоні нудьги з вісону,
Жовтогаряче проміння сонця,
Вічній війні радо б’є поклони…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=bdtx1nF-Ki0
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2025
автор: bloodredthorn