І знову ти одна…

І  знову  ти  одна...
Красуєшся  в  польоті  мрій,
Вільною  птахою  ти  тягнешся  до  зір.
Несешся  з  вітром  райдугу  зустріти,
А  потім  квіти,  як  маленькі  діти,
Пестощами  твої  уста  голублять.
Вони,  непевно,  пелюстками  люблять,
А  серцевину  залишають    в  глибині
Розтерзаної,  але  вільної  душі.
І  знову  ти  одна...
І  знову  ліс  стоїть  замріяний,  глибокий.
Він  береже  твій  спокій  однобокий.
Він  пнеться  з  сонечком  поцілуватись,
А,може,  просто  у  світи  податись...
Але  проросле  у  землі  коріння,
Трима  на  прив'язі  не  тільки  це  створіння,
А  все,  що  може  до  тепла  тягнутись.
А  не  в  пітьмі  десь  дертися  і  пнутись.
І  знову  ти  одна...  І  тишина...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2025
автор: Надія Тополя