Не тримай, мене не тримай,
Із свого серденька відпусти.
І більш мене, ти не чекай!
І я більше, не прийду сюди.
Ми з тобою два різни світи,
На землі - дві різні планети .
Я не можу без сонця цвісти,
У тьмі згорати, як комети.
Ти думав, що впаду я до ніг,
Як той лист, що зірваний вітром.
Що крила зламає важкий сніг,
Не злечу без тебе над світом.
Забудь, що твоєю я була!,-
Що горіла до тебе вогнем.
Наша Весна давно одцвіла,
Мокла наче квітка під дощем.
Впаде дощ, змиє мої сліди,-
А не змиє із душі любов.
Прийде час і зацвітуть сади,
Захочеш, чути мій голос знов.
Кажу, тобі прощай! прощавай !...
Хочеш забудь, і тисяч раз згадай!.
Залишаю, лиш любов тобі-
наш рай волошок - очі голубі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2025
автор: Чайківчанка