Протираючи небо ганчіркою
Від нудьги, що неначебто пляма,
Безнадійно натхнення очікую,
Як блукаю самотньо полями.
Намалюю чорнилами згадане,
Десь покинуте в місті туманів
Біля церкви із подихом ладану,
Від якого прибічники п'яні.
Пролетіло минуле лелеками,
До котрих пригорнутися маю,
Та нажаль стали дуже далекими
Вечори запального розмаю.
Тож хворію і досі ще запалом
Попід сонцем колишнього часу,
Де життя просякало і капало
На поетову мрію квітчасту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2025
автор: Zorg