Пам’ять і роздуми

Щемить  серце  й  пронизує  гнів  за  минулі  й  теперішні  трагічні  роки  Українського  народу  і  не  видно  цьому  кінця  й  краю.  
Ми  часто  бачимо,  чи  присутні  на  події,  коли  хоронять  воїна.  Ця  подія  вражає  і  серце,  і  душу,  і  тіло  -  яке  тремтить  й  омивається  сльозами.  Супроводжується  вся  процесія  і  дорослими,  і  дітьми,  які  впродовж  дороги  стоять  на  колінах  і  віддають  шану  воїну  віддаваного  життя    в  бою  за  Україну.  
Всією  громадою  воїна  хоронили,
Воїни-побратими  голови  схилили.
А  від  краю  до  краю  могили,  могили
Синів  і  дочок  України.
Синьо-Жовті  стяги  на  могилах.
Полощуть  сум  і  сльози  на  вітрилах.
Чому  знову  смерть  прийшла  в  Україну.  Розгромлені  міста,  села.  Масово  гинуть  воїни,  дорослі  й  діти,  мільйони  людей  біженці.  А  обранці  безкарно,  безбожно  крадуть,  а  їхня  рідня  за  границею  проживає.  Це  трагедія,  геноцид  Українській  нації,  і  це  в  теперішній  час.  Ми  вимираємо  й  мовчимо.  
Не  покарне  зло  повторилося,  в  дуже  лукавій,  підступній  формі.  В  цьому  знову  повинні  ми.  Кого  обирали  раніше  і  тепер,  то  те  й  маємо  і  мовчимо.
Споминайте  трагічні  роки  правлячої  комуністичної  зарази  на  протязі  74  років.
Людина  для  них  була  ніщо,  як  сміття.  Зі  скостенінням  нищили  свій  народ.  Світ  мовчав,  папа  Римський  християнин-католик  мовчав,  забув  за  Бога,  за  ближнього,  а  народ  Український  масово  вимирав  мученицькою  голодною  смертю.  

В  1917  році    в  Україні  жило  понад  70  мільйонів  осіб.

В  штучному  голодоморі  1921-1923  роках  ,  голодною  смертю  умерло  понад  3,5    мільйона  осіб.

В  штучному  голодоморі  1932-1934  роках  ,  голодною  смертю  умерло  понад  20%  осіб  від  загальної  численності,    тобто  понад  14  мільйонів  осіб.

У  війні  1941-1945  роках  Українців  погибло  понад  7,5    мільйонів  осіб.

В  штучному  голодоморі  1946-1947  роках  ,  голодною  смертю  умерло  понад  1    мільйон  осіб.
Порахуємо:  За  74  роки  комуністичного  режиму  було  умертвлено  голодною  смертю  3,5  +  14  +  7,5  +  1  =  26  мільйонів  осіб.  

Чому  не  покаране  зло,  не  було  судових  процесів  на  злочинними  діями  комуністів,  по  знищенню  голодною  смертю  Української  нації,  це  геноцид  над  корінним  Українським  народом..  Чому  приховує  злочин  чинна  влада.  Або  наче,  немає  вироку,  той  нічого  не  було.  

У  1991  році    Українців  було  52  мільйони  осіб.

У  2011  році  Українців  було  48,5  мільйонів  осіб.

У  2019  році  Українців  було  44  736  804  тисяч  осіб,  заокруглимо  44,8  мільйона  осіб.

У  2025  році  Українців  було  приблизно  30,5  мільйонів  осіб.

Займемося  арифметикою:
1.  За  період  комуністичного  74  річного  режиму,  від  1917  року  по  1991-рік  незалежності,  населення  України  вимерло  від  штучного  голодомору  понад  26  мільйонів  осіб  і  в  цьому  рахунку  7,5    погибло  на  війні  1941  року  .  В  цих  цифрах  не  враховано  закатованих  українців  за  періоди  розкуркулення,  репресії,  ГУЛАГИ.
2.  За  6  років  керування  сучасних  обранців,  від  2019  року  по  2025  рік  населення  України  скоротилося  через  різні  причини  в  середньому  на  14,3  мільйона  осіб,  тобто  (44,8  —  30,5  =    14,3),  тут  не  враховано  ряд  інших  згубних  процесів  для  українського  народу.
Дуже  схожі  процеси  прошлого  і  сучасного,  ніби  керівники  ті  ж  самі.
Не  покаране  забуте  зло  повернулося  сильним,  нищівним  процесом,  повторним  геноцидом  українському  народу,  слов’янської  нації.  
Дана  інформація  взята  з  відомих  вам  програмних  комп’ютерних  передач  YouTube,  Google.  Я  підсумував  дії,  а  не  обіцяні  Ласкові  слова.
Українці  просніться.  2025  рік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2025
автор: Сокол