Бездонний келих помилок
Стоїть у закуті провини,
А ти лепечеш, мов дитина,
Щоб голос оної замовк.
Кришталь смакує гріх глевкий,
Не може досита напитись,
Твій голос в'язне в нім розмитий,
А в шпарах зріє гнів такий.
Загату вирве без вагань,
Та руки тягнуться до бруду:
"На волю виходу не буде,
Багном гнилим у рові стань."
Навіяно https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052321
Штучний інтелект не використовувала
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2025
автор: Chara Vinna