Моя палітра тріснута навскіс
Лишилось трохи барви зашкарублої
Червона й чорна — колір крові й згуби
Я ними малював простий ескіз.
То був міраж, пародія на щастя
Вона любила нас, та на мене
Увечері, до танго — каберне
А я стилетом римував зап'ястя.
Кришталь тонки́й давно у павутині
У залі танцювальній — темно й зимно
За столиком, у центрі — ти і тінь...
А я долаю відстані та площі
В заплічниках — ескіз і спогад ночі
У ритмі випитих тобою вин...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2025
автор: Лана Краска