Листячко, листячко вже пожовтіло,
Скроні мої вже давно посивіли.
Щороку листя знов зеленіє,
Про юність свою роками я мрію.
Кожну весну сади розквітають.
Бджілки гудуть, солов’ї співають.
Як ластівка стрімка, роки пролітають,
Журавлиною піснею серденько крають.
Серденько крає, Україна палає.
А громити ворога, гостре слово я маю.
Сини і доньки життям за Україну
І ворога нищать до їхнього згину.
А ворог домашній поряд, під боком
Ще більш завдає Українцям мороку.
Доньки й сини і люди України,
Ворогів не залиште новому поколінню.
І постане з попелу нова Україна,
З новою Вірою і в Славі Родина.
Щоб діти й онуки жили на Волі
І Природа і Боги були супутником долі.
Листопад 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2025
автор: Сокол