Нехай життя складне
Нерідко в нас, однак
Слід проживати всмак
Його. Воно ж одне.
А труднощі усі
Долати треба, сил
Доуклавши, щоб на пил
Їх стерти, і в красі
Всій світу оцього
Охоче в ньому жить
Кожнісінькую мить
Впродовж життя всього,
Яке мина, й мине,
Коли настане час,
Якого жоден з нас
Таки не омине,
Як сильно б не хотів,
Бо так і має буть.
Нам слід це лиш збагнуть,
Адже за всіх часів
Було так, є і так
І далі буде – вік.
Нам не змінить повік
Це. Відчуваймо ж смак
Солодкий, наче мед,
Життя, яке мина,
Як літо і весна,
І йдімо лиш вперед –
У світле майбуття,
Що мати кожен з нас
Бажає повсякчас,
Впродовж всього життя,
Яке таки мине
Колись умить у нас,
Коли настане час,
Навік, бо лиш одне!
Євген Ковальчук, 20. 11. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2025
автор: Євген Ковальчук