не знав, що ми востаннє,
Разом бавимось в ліжку
Наша взаємність згаряє,
І втрачу тебе, як жінку.
Нам з тобою як завжди,
Того останнього ранку.
Не відчував твоєї зради,
Але мені бриніла криза.
Ось велике ліжко пусте,
Тебе в ньому не стало.
Не вірив, що любов вмре,
Лиш мене тобі збракло.
Я прощав тобі оті зради,
Старався тобі догодити.
Але розлука, нема ради,
Коханець бере заголити.
15 листопада 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2025
автор: Володимир Кепич