Ви бачили небо голубе над нами?
У голубі шати місяць жовтий йде.
А навколо нього зірочки румяні.
Запрошують в царство ніжне й голубе.
Ви бачили в полі золоту пшеницю?
Це найбільші скарби, що є на землі.
Під голубим небом буде колоситься,
Допоки ми будем берегти її.
Все це Україна красою розкішна.
В вишитій сорочці, в райдужнім вінку.
Все це Україна наша рідна й пишна.
Вільна і щаслива на своїм віку.
Важко підіймалася із колін на волю.
Важко здобувала своє слово-сталь.
Сама одинока боролась за долю.
Сама боронила український край.
І дітей родила мужніх і хоробрих.
Що в вогонь і в воду за неї підуть.
Мають добру славу і хоробре серце
Ніколи з козацького роду не звернуть.
Україна мила любов'ю багата.
Ти живильний корінь для кожного з нас.
У твоїх обіймах будем будувати
Казку добру й гарну на твоїх полях.
Вірим, зараз важко, рани ятрать душу.
Кров тече по жилах і хвилює сон,
Але жити треба і боротись мушу
І нікому в рабство тебе не віддам.
Будеш процвітати у вільному краї,
Прилинуть всі птахи з далеких країв.
Виростуть дубочки з кремезної сталі,
Щоб ніякий вогрог напасти не смів.
Щоб небо із полем в коханні зростали
Відчували разом сердечка биття.
Дощами рясними поля поливали.
А сонце теплом зігрівало життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2025
автор: Надія Тополя