Осінній день, мов зайця скок.
Тягуча ніч романи пише…
Мутний туман на дибки став -
Не впускає, не манить тишу…
Гуляка вітер виграє
Чудні, якісь свої мотиви.
Його тихенько попрошу –
Візьми горнятко, випий кави…
Як листя осіннє в садах,
Так розвівай думки несмілі...
Розповідай про тишу, лад,
Кріпи надію на дозрілі!
Лякливі сонця промінці
Щипають душу,
як хлібину…
І, все таки, світлішає
майбуття,
На мирну, щасливу
годину…
В.Ф.–23.11.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2025
автор: Веселенька Дачниця