Ми дружимо з природою завжди.
Вона і в лузі й там біля калини.
Люблять природу дорослі й дітлахи.
Ми разом з нею кожної хвилини.
Її чарівність в морі й на річках.
Краса її оспівана піснями.
Найпотаємніше шукаєм в закромах.
Прекрасний світ природи разом з нами.
Про птахів любим говорити між собою.
І про тварин ще більш хочем пізнати.
Сьогодні з вами погуляємо рікою.
Про мешканців її будем питати.
Ріка розкаже тайну її дна,
Як риби всі у неї проживають.?
Яке життя проходить тут сповна.?
Які легенди й тайни зберігають?
Почнемо із грози річок.
І як ви здогадались- це про щуку.
Берем уявний в руки ми сачок
Ловити будемо ми цю науку.
І як ми знаємо-це риба не проста.
Це символ сили, хитрості і виживання.
По всьому світі мешкає вона.
Ця риба- майстер маскування.
Вона красива, тіло мускулисте.
Нагадує торпеду для атак.
Міняє колір шкіри в променисте.
Буває світла, темна просто так.
А комуфляжний візерунок- невидимою робить.
Під водоростями- привид у тумані.
Отак вона і здобич свою ловить,
Стараючись побільше, на обмані.
У довжину півтора метра має.
І самка завжди більша за самця.
700зубів гострющих вона має.
Її щелепи- справжня зброя ця.
Оновлюються зуби ці постійно
І здобич цілою вона ковтає.
Є ікла основні, і сточуються дивно.
Які вона, як в крокодилів має.
Є зуби-щіточки- нагадують гачок.
І вже ніколи здобич не втече.
Ці зуби покривають піднебіння й язичок.
Для щуки зуби- це святе.
Ще є цікава новина,
Якщо вона втрачає або плавник, або хвоста.
Відроджується це сповна.
І зветься регенерація.
А ще ви знаєте, що щука канібал?
Своїх же родичів вона і поїдає.
За здобиччю не гониться вона
Щука у засідці її чекає.
До ста тисяч ікринок відкладають щуки,
І лиш один процент дорослими стає.
Впадає в напісплячку- доказують науки.
Але хижачити вона не перестає.
Щука- це зірка легенд.
У Скандінавіїї -це втілення злих духів.
В казках словянських- істота чарівна.
В Європі -подавали на банкетах.
А в Азії, як символ довголіття.
Якщо вода холодною стає,
А їжі стає досить мало.
Вона життя сповільює своє
І місяцями ворушиться замало.
Я вам відкрию таємницю,
Що ікра щуки для їжі не годиться.
Що паразитами напічкана вона.
Термообробку слід робить сповна.
Щука у рості не зупиняється.
І кожен рік три сантиметра має
Тому росте постійно й не вагається.
До сорока кіло зростає.
Вона з'їдає все що попадеться:
І птахи, видри, родичі свої
І черв'яків, і п'явок нажереться.
ВСе що в горлянку упихнути в змозі.
Цікава дуже казочка про щуку.
А ми візьмемо її за науку..
Будем вивчати ці повадки достеменно.
Казку про щуку вивчим неодмінно.
Природа клад нашої землі.
Тварини, риби, в небі журавлі.
Це все природи витвори- ми знаєм.
Тому цей клад завжди оберігаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2025
автор: Надія Тополя