Мертві поети не знають меж

Нема  побажань  і  бажаних  теж  -
Жовтий  ліхтар,  абажур,  крило  -
Мертві  поети  не  знають  меж  ,
В  горлі  сухому  дзвенить  свердло.

Мій  охоронцю*  в  яких  роках
Ти  загубився  на  цій  землі?
Тінь  твоя  блякла,  пісок  в  ногах
Містом,  де  сонце  спалило  хліб.

Серед  прокази  чужих  ідей
Біля  метро,  де    від  ранку    крик
Мовчки  жебрає  старий  спудей*
Знову  на  марний  навчальний  рік  .

Вже  розпростерті  двері  вхідні,
Тисячі  слів,  алфавіт-  асфальт,  
Я  забуваю,  що  на  війні,
Що  куля  під  серце-звичайний  жарт…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2025
автор: bloodredthorn