Тче мороз снігами килими,
їх завія вистеляє полем,
біло-біло стало, як ніколи,
в календарний переддень зими.
Осене, тобі пора іти.
Хоч листву ти всю не обірвала,
ще її гойдається чимало –
літа недописані листи.
Грудень хай прикриє їх грудьми.
Прихистить від лютої завії,
що сьогодні безпорадно віє…
і тче мороз снігами килими.
26.11.25р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2025
автор: Микола Соболь