Ліс,мов воїн при броні,
Поруч з ним осінні йдуть вогні,
І завзяття боротьбі за мир
Чути тільки пострілів цей вир
Листопад гортає дні й роки,
На стежках розкидані сліди.
Це не листя, а тяжкі кроки
Тих, хто захищає від біди.
Коли тумани сірі впадуть,
Наче дим від вибухів, густий,
Сили і надії хай прийдуть,
Щоб засвітився ранок золотий.
© Teodor Fanger
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2025
автор: Teodor Fanger