Ехом снів та яви ти приходиш до мене нежданно.
Я рятуюся в нім, забуваючи правди реаль.
У двобій за життя вперто йду. Не очікую манну.
Заряджаю набої душі, з днем стрічаючись рано,
А до вечора знову ятрить в мені серця печаль...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Андрія Шульги (№27), з четвертого тому «Херсонщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Марія Дребіт
22.05.2022 Португалія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2025
автор: VIRUYU