Нарешті його слава відшукала!
Нарешті оцінив його народ!
Поета ж розтерзали ті шакали,
Проти яких боровся патріот.
Тепер його ім’я відоме в світі!
У його слові – істина свята.
Його могила під хрестом – у квітах,
А вірші – у народу на устах!
Свіча його погасла надто рано,
Та волі дух поета пережив.
Будив народ він свій із-за Уралу
І закликав боротись – не тужить!
Був сином він і є для України,
А це одні із найміцніших уз.
Не зміг його поставить на коліна
Трьохсотмільйонний в каторгах Союз!
Він той поет, чиє високе слово
Рівняється до слова Кобзаря,
Ламало кадебешницькі основи
Системи, що гноїла в таборах
Отих, що мали людяність і гідність,
Яких не міг злякати ешафот,
Сумління цінували вони й вірність
Й за це тримали особливий фронт.
У сорок сім спинилось його серце,
Мов повторило долю Кобзаря.
Талант вручили свій Вкраїні-неньці,
І в кожного із них – своя зоря!
8.01.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2025
автор: Ганна Верес