А я вітром лечу як і завжди
В мене більше немає ланцюг
Я життя своє привітаю
І для кого я рідний чи друг
Хай навколо усе буде гарно
Свою долю знаходимо ми
Тільки слабий каже що марно
Що залежить усе від її
А я буду у зірках шукати
І казати долі чекай
Я ще дуже багато не знаю
Хоч у паспорті дата така
І летять мов в метро вагонетки
Наші дні місяці та роки
З них виходять білявки брунетки
А я знов залишаюсь один
Мої діти зростають без мене
За Кордоном зараз вони
А душа біля них як скажена
Я за них побажаю собі
Я сьогодні не тільки за себе
Стільки друзів вже полягло
А ще хочу за маму від неї
Побажати тільки добро
І можливо не там я шукаю
А можливо я вже і знайшов
Я багато усього не знаю
Але знаю я зможу все знов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2025
автор: Андрій Листопад