Тихий дощик спадає
На дерева і кущі.
Він листочки омиває
І коріння напуває,
Щоб живе росло мерщій.
Освіжається повітря,
Озон солодом п’янить,
З вогненним вістрям блискавиця,
По небу громом торохтить.
Ось і сонечко пробилось,
Через хмари дощові.
Веселка в небі засвітилась,
В семи кольорній дузі.
В землю вперлася рогами,
Дугою злила до небес.
Це зв’язок людей з Богами,
Без посередників між нами,
Без прикраси і чудес.
Листопад 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2025
автор: Сокол