Давай я з тобою побуду на відстані - поряд...
Триматиму руки у серця, зігрію, як можу,
Впіймаю, зненацька, твій ніжний закоханий погляд,
Шепочу на вушко шаленості, ніжно, до дрожі...
Щоб все пройняло до мурах, запалало, зігріло,
Щоб віра в майбутнє з'явилась, зажевріла знову...
Давай я побуду з тобою, допоки ще злива,
Або наспіваю на вушко свою колискову...
Давай я з тобою побуду хоч подумки поряд,
Триматимусь поруч із серцем, допоки дрімаєш,
Згадаю, як завжди, твій ніжний закоханий погляд,
А вранці розкажеш мені, як ти сильно кохаєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2025
автор: Володимир Науменко