***

Нанизує  туман  на  думи  тугу.
Мов  породілля,  спочива  земля.
І  мовчки  терплять  дротяну  наругу
Поля,  леліючи  в  собі  зерня.

Солодка  тиша  з  присмаком  полину  -
Так  ось  де  зачаїлася  любов!
Стою  в  святу  і  праведну  годину
Під  спокоєм    небесних  хоругов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2025
автор: Олена Жежук