Ти зовеш мене
крізь нічні небеса -
Тихий голос,
Мов вітер
Серцем співа.
В твоїх руках
Я - пісок,
мить, що тремтить.
Тільки погляд — і я вже збовток.
Більше нічого нема -
Розквіла весна.
Твій голос мене веде крізь пітьму,
Крізь туман
І це збуджує,
Це палає
Вогнем у снах,
В моїх снах
Твої кроки лунають у тиші нічній.
Мов дощ падає з неба на руки,
Я ж гублюсь у твоїх очах,
У їхньому блиску
В нічній прохолоді
Моя зірка,
Моя близькість.
Чому світло тікає,
Як тільки ти йдеш?
Чому серце страждає?
Як ніч навпереж
Я живу твоїм дотиком
Твоїм теплом,
Без тебе я — порожній дім,
Пустий альбом.
Крізь нічні небеса шепочеш мені,
Я лечу за тобою в світанкові вогні.
Моє серце палає,
Настала весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2025
автор: oreol