Ми стояли на пероні,
Тільки ти і я,
Цілував мої долоні,
Мов земля життя.
Заглядав у чисті очі
Та спивав журбу,
Чи то день, а може ночі,
Як же проживу?
Ми стояли і мовчали,
Жовтень солодив...
Чи змивав тугу дощами
Та все ж розлучив...
Не могли у це повірить,
Що за дивний збіг?
Бо ми віддано любили,
Розлучить як зміг?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик