Дванадцять літ, як вибухнув Майдан,
Собою сколихнувши світ буденний.
Там не один синок життя віддав,
Любов свою засвідчивши у-енне.
Скільки надій, високих сподівань
На те, що змінить цей Майдан нам долю,
Три місяці він мерз, але тривав,
Ось-ось, здавалось, вирвемось на волю.
Кров проливать – народу не звикать,
Іще в серцях лунала журно «Кача».
Здалось на мить: «синиця – у руках»,
Та Крим, Донецьк вже захопила раша.
Дванадцять літ нас мучить ця війна,
Дванадцять літ – неспокою і болю.
У чому України є війна?
В тім, що кремлю не хоче буть рабою?
Дванадцять літ… Та не вщухає біль.
Сьогодні все ще гинуть наші діти,
Та мусим вистояти в боротьбі –
Від нас задежить наша доля й світу!
21.11.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2025
автор: Ганна Верес