І що, що дощ?
Це просто - краплі з неба.
Не сльози навіть -
Не солоні ж бо...
Йдемо?
Отож..
Ти кажеш знов - "не треба".
Та щось між нами
Не домовлено.
Те "щось" бринить
Останньою струною.
Ще трохи, трохи -
Й зірветься вона.
В мене болить -
Болить все за тобою.
Це буде, доки
Не прийде весна.
А зараз тут
Ще осінь жовтоока
В дощі-плащі,що
Всі накрив міста.
Тебе зову
Під плащ цей ненадовго,
В останнє щоб
Знайти твої вуста.
В останнє щоб,
Як вітер, обійняти,
Сказати теє,
Що болить в душі.
Але - нічому
Тому не бувати.
Ти знов - "не треба"
Кажеш.
...І дощить.
21 листопада, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2025
автор: Андрей Кривцун