Після прильоту нічних атак
Хто залишиться завтра живий!.
Стисни свій біль, міцно у кулак,
Бий у дзвони у дзвін голосний!
Збуди від сну, цей світ лукавий!
Хто жорстоку війну розпалив!.
Хай погляне кащей кульгавий!,-
Що він з моїм народом зробив.
Ворог ракети посилає ,
Cела, міста у вогні горять.
Життя з лиця землі стирає,
Вежі наче привиди стоять.
Жени орду з своєї хати,
З своєї землі, з свого краю.
Не дай, вбивцям тут панувати!...
І розмножити хижу зграю.
Горять живцем у пеклі війни,
Великі, малі, старі, діти.
Злітають у вись, у вічні сни...
Скажи, чого мовчиш, ти світе?!...
Більше десятки літ йде війна,
Найкращі йдуть у бій кровавий.
О скільки, їх забрала війна ?...
Танцює на кістках лукавий.
Хто залишиться завтра живий!
Не мовчи, кричи на увесь світ!
Стукай у Рим , де папа святий!,-
Що знищують - калиновий цвіт.
В Україні пекло - геноцид -
Війна, це смерть, біль і тривога .
Вже полягло безмір'яно цифр
Одна надія в нас на Бога.
Хай твій стрій тримає дух вольовий !
Не дай себе у ярмо взяти.
За одного, ти тисячу вбий! -
Жени путенят , як пса з хати.
Вкраїна ніколи не простить!
Вбивцям, що нас живцем палили .
Прийде час, ті місця освятить,-
Щоб у наших серцях вовік жили.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2025
автор: Чайківчанка