На милицях на трасі, під дощем,
Солдат з окопів рухався в частину...
Поранений, обпалений вогнем
Він боронив життя і Україну.
Розбіглись - хто куди, товариші,
Полями подалися геть, додому?
Ішов солдат, із відчаєм в душі,
І ніс на плечах не рюкзак, а втому...
Не озирався - там десь, на нулі,
Лишились друзі, мужні побратими.
Там пруть, мов зомбі, кляті мосk@лі,
Нечиста сила з пекла разом з ними.
Ішов солдат, вдивлявся в небосхил,
Чекав попутку, будь яку машину...
Дай Боже, правди, захисту і сил,
Оборонити рідну Україну!
Ішов солдат... А скільки їх таких?
І скільки полягло на полі бою?
Спаси і сохрани усіх живих,
Мій Ангеле, обпалений війною.#
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2025
автор: majra