Пісня про кохання
Я ув очах твоїх зелених
Втоплю свій погляд назавжди,
Щоб стати гілочкою клена,
Яку весна прийде збудить.
Коли ж вона тепла нап’ється,
Озветься подихом в тобі,
Частіш твоє заб’ється серце,
Як це буває в голубів.
І що нам люди, їх розмови,
Коли п’ємо ми щастя вдвох,
Коли у серці знову й знову
Звучить «люблю», а свідком – Бог,
Коли твоє ім’я для себе
Я ставлю поряд зі святим
І маю в тім свою потребу –
Коханням все перемогти.
Я вип’ю всі твої тривоги
І у душі своїй вміщу,
Аби в одну злились дорогу
Стежини наші без дощу.
Я ув очах твоїх зелених
Своє кохання утоплю,
Аби і в сни прийшов до мене,
Шовки під ноги простелю.
20.10. 2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2025
автор: Ганна Верес