Залитий оксамитом цнотливого проміння
Весь ліс перекликався, дивуючись всім барвам,
Що маревом осіннім в вуалі павутиння
Горіли-прогорали під надлишками фарби.
Палітру всю зібравши теплі подихи малюю,
Поки не позтирала снігова зимова гумка,
Слідів, як наостанок листя сонечко цілує...
Всі барви закарбую від такого поцілунку!
2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2025
автор: Володимир Науменко