est omen



на  білий  стяг  насипав  демон  сажі
і  перед  тим,  як  щезнути  в  тумані
застряг  в  текстурах  бляклого  пейзажу
важких  металів  сіль  на  теплій  рані
під  місяцем  морозним  сяйвом  грає_
<
між  пеклом  вічності  і  блискавичним  раєм
оговтавшись  від  шуму  віщих  снів
двійник  твій  темний  певно  знавіснів
хто  з  вас  кому  у  грі  цій  злій  програє
і  котра  з  душ  здолає  цей  відсів_  
<
похмурий  /  кислий    /  поминальний  ранок
танок  ворон  у  амальгамі  хмар
між  сірих  стін  щербатий  тротуар
сумління  сплін_    нічийний  криків  пар
роси  сльозою  стане  наостанок_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2025
автор: Ки Ба 1