Давай уже закінчимо війну.
Рознесемо імперії на шмаття.
Яку ще не спокутано вину?
Яке не відпрацьовано прокляття?
Доволі марно проливати кров.
Ніхто уже нічому не навчиться.
Вмиратимуть найкращі знов і знов,
а шлак не перетвориться на крицю.
Потрібно просто покарати зло.
Лише невідворотність покарання,
сторицею, за лихо, що було,
спроможне внести вклад у виховання.
Невже зійшло терпіння нанівець
і я тебе ніяк вже не подвигну
для безлічі замріяних сердець
загальну поміняти парадигму?
Чого ти хочеш, Боже, не збагну?
Які іще ми маємо завдання?
Панують лють, ненависть і страждання...
Давай уже закінчимо війну.
========================
фото 93 бригади, Костянтинівка 12.11.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2025
автор: Сергій Вітер