Додому йду по першому снігУ.
Шукаю слід від рання до смеркання.
Відкину безнадію і журбу,
Туди ведуть всі мрії й сподівання.
Додому йду, на крилах прилечу,
У рідний край, до рідного порогу!
У рідній хаті запалю свічу,
Вклонюсь низенько й помолюся Богу.
Спасибі вам, барвисті рушники,
Спасибі квітам, що мене чекали.
Минули дні і ночі, і роки,
Та я про вас вовік не забувала.
Я вишивала вас в щасливі дні,
Коли ще доля щастя обіцяла.
В чужих краях ви снилися мені,
Ніколи в серці віра не згасала.
... Прийшла до хати, стала і стою,
Дрібненькі сльози котяться додолу.
Я вдома! в цьому вічному раю,
Який в душі не зміниться ніколи!
Тут рідні вікна, піч і образи,
Тут все своє - від стелі до підлоги.
... Гойдає час всесвітні терези,
А ти шукаєш спокій до знемоги.
Він тут живе - у рідному краю,
Між рідних стін, у материнськім слові.
І я сьогодні шану віддаю
Надії, вірі і святій любові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2025
автор: majra