*****

Заплакана  осінь  збиралась  в  дорогу,
Так  мало  сказала,  а  вже  листопад.  
Відкриті  розмови  давали  вологу
І  мили,  мов  сльози  старий  виноград.

Даремні  дарунки  багряні,  безмежні,
Забрали  тумани  цнотливу  росу.
Стають  від  погоди  на  старість  залежні
І  в  бурі  магнітній  не  бачать  красу.

Куди  ж  ви  пішли?  Не  сказали  ні  слова
І  падав  на  вас  молодий,  перший  сніг.
Я  б  вас  зупинив,  але  в  вас  є  умова-
На  розсуд  зимі  передати  нас  всіх.

20.11.25р.  Олександр  Степан.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2025
автор: Степан Олександр