Осінь. Дощі холодні.
Темно. Блекаут. Війна.
Знову печаль сьогодні —
править свій бал сатана.
Знову летять ракети —
смерть нам кацапи несуть.
Рашка — пухлина планети,
в серці моєму — лють!
Київ, Полтава, Сміла,
Харків, Дніпро, Кривбасс!
Нене Вкраїно мила,
скільки ж убито нас?!
Цілі міста — руїни,
братські могили, хрести,
ранні мамів сивини,
спалені долі, мости.
Господи, діти ж — діти!
Янголи, вбиті руснею…
Глянь на біду цю, світе!
Горе крокує землею…
Кров вже рікою ллється,
біль розрива нутро.
Наша країна б'ється,
бо як не ми — то хто?!
Знищить фашизм новітній,
той, що сидить в Кремлі.
У цій війні столітній
маємо вистоять ми!
І крізь руїни вірую —
мирний народиться день.
Встане країна вільною
з попелу давніх пісень!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2025
автор: Наталка Долинська