О відпусти ,мене відпусти,
Не тримай мене ,як птаху у клітці.
Ми з тобою два різні світи,
Не цвіте весна на зламаній гілці.
О відпусти, мене відпусти,
І не тримай мене у своїм серці.
Ти своїм життям , просто живи !...
Черпай життя - наче воду у джерельці.
Ти давно втратив свою любов,
Не зумів захистити мене від гріз.
Не вертає вода в русло знов,
Коли серце виплакало море сліз.
А краще одиноким жити,
Чим коритись, все життя, жити в неволі .
Ти зумій - себе полюбити!...
І цей світ - усміхнеться твоїй долі!.
Хай у тебе - все добре буде!...
І у житті зустрінеш свою любов .
Вдихни повітря в свої груди,
Хай в твоїй душі, цвіте весна - любов !
О відпусти, мене відпусти!...
А нам з тобою разом не бути.
ДЕ спалені кохання мости-
Там холодно, зима... і місяць лютий.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2025
автор: Чайківчанка