Про що мені, знов шепоче ніч,
Коли яскраво сяють зорі,
І поряд спати уклався кіт,
В цей час тихенький, то ж не в злобі.
Може поглине всі тривоги,
Нічна таємність, напівсонна,
Лив дощ густий, змиті дороги,
Упала з місяця корона.
На якийсь час десь заблукає,
Щоби пізнати звук тишини,
Поміж сузірь, спокій замає,
Якби ж позбутись страху війни.
Щоб відійшов смуток навіки,
І ніч та й з вітром ніби в змові,
Навіють свіжого повітря,
Як на світанку хвилі в морі.
Про що мені, знов шепоче ніч,
Раптово чую, колискову,
Спромоглась зняти, весь тягар з пліч,
Сум’яття стерла на полову…
Себе відчую дитям у сні,
Здаля відлуння… добре мені.
04.08.2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2025
автор: Ніна Незламна