Нехай…


Нехай  настане  край
Всьому  злу  в  світі  цім!
Нехай  за  небокрай
Воно  летить!  Усім

Хай  доля  посила
Лиш  бажане,  аби
Щасливою  була
Вона  в  них!  Без  журби,

Тривоги  почуття
Та  інших  почуттів
Важких  впродовж  життя,
Впродовж  його  всіх  днів,

Ночей  нехай  живуть!
Хай  світлі  почуття
Й  думки  в  собі  несуть
Всі  люди!  Вороття

Не  буде,  як  мине
Життя,  тому  що  в  нас
Воно  у  всіх  одне,
Бо  іншого  нам  час

Не  подарує,  ні.
А  може  це  в  нас  буть,
Хіба  що  лиш  у  сні.
Давно  нам  час  збагнуть

Цю  істину  усім
Й  радіти  лиш  життю,
Йдучи  на  світі  цім
Назустріч  майбуттю

Лиш  світлому,  щоб  ми  
На  світі  цім  жили
Щасливими  людьми.
Для  цього  і  прийшли

Ми  в  нього  й  щоб  на  нім  
Лишить  слід  добрий  все  ж,  
Щоб  в  щасті  чарівнім
Нащадки  жили  теж.                                                      



Євген  Ковальчук,  12.  11.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2025
автор: Євген Ковальчук