Чорні хмари, що ходять по небу,
Опускаються вниз, до землі.
Тиснуть сумом на мене, на тебе,
Розколихують давні жалі.
Звісно - осінь, звичайна погода,
Небо теж, не завжди голубе.
Та, чомусь дуже болісно шкода,
Всіх на світі, і трішки - себе...
Незабаром зима і морози,
Розмалюють свої вітражі.
А сьогодні дощі, наче сльози,
Назбирались на денці душі...
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2025
автор: majra