Ржання отари вже не чути
Кудись подівся гучний сміх
Бракує їжі, взуття взути
Та й від отари..., соплі, жмих
Бо нині їм вже не до сміху
Минають бари, ресторан
Цигарка, кава для них втіха
І вже Зєлєнський ує&ан
Хотів би лохів запитати!
Кому зробили ви на зло?
Нема подвір'я, нема хати
Авжеж, сусіду повезло
І фраза: гірше вже не буде
Не актуальна як колись
Та щоб не втратити країну
Іди, ледащо, і молись
Ти на халяву сподівався
А що ж месія - малорос?
В, на гачок, його попався
Який з такого бидла спрос
Бога проси благословення
На перемогу у війні
У тебе шансів, пальців жменя
Як грошей в яньіка казні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2025
автор: Урюпін Анатолій Іванович