[b]М[/b]оє бажання написати лист,
[b]О[/b]х, скільки маю в серці я любові,
[b]Ї[/b]ї дарую рідним, як колись,
[b]С[/b]кладаю ці емоції чудові.
[b]Л[/b]етить у вирій дороге тепло,
[b]О[/b]берігає всю мою родину,
[b]В[/b]оно в душі весною ожило,
[b]А[/b] я до світла пташкою полину.
[b]Т[/b]оді мені так радісно стає,
[b]О[/b]мана десь зникає у погоді,
[b]Д[/b]ивлюся в світ де сонечко встає,
[b]У[/b] зарослях змарнілої природи.
[b]М[/b]аніжать барви райдужних полів,
[b]К[/b]ружляє листя осені в тумані,
[b]А[/b] листопад нашіптує мені,
[b]Щ[/b]асливою ти будь, як у романі.
[b]О[/b]х, і краса, немає просто слів...
[b]В[/b]оркоче голуб щось на підвіконні,
[b]Д[/b]ень добігає швидко до межі,
[b]У[/b] сутінках, сховавши квіти сонні.
[b]Ш[/b]ум легітка спадає у росу
[b]І[/b] колисає нічка всю красу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик