Як ти там не питаю ...
Там давно спокій втратила тиша.
Там у темряві ночі,
До світанку палає земля.
Ти в обіймах війни,
Зазираєш в лукаві їй очі.
Лиш молитва тебе
Вириває з лабетів її.
Притомився без сну...
Я ж бо лину думками до тебе.
Ти тепло їх відчуй,
Жаль, долонь не зігріє воно.
Повертайся живим!
Бо це все, що мені, любий, треба
І щоб там не було,
Ти себе від біди збережи.
І нехай сам Господь
Віджене небезпеку й тривоги,
Збереже на шляху
Від підступних, лихих ворогів.
Хай додому ведуть,
Якнайшвидше, вкраїнські дороги.
Найцінніше в житті
Чути серця твого кожен стук.
© Тетяна Купрій, 2025.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2025
автор: Тетяна Купрій - Кримчук