Завітав в осінній сад
Пізній місяць Листопад.
Роззирнувся навкруги,
Під дерева влив води
Та з Вітриськом, в тім саду,
Сів до столу. «Гу-гу-гу!»,-
Лютував старий Вітрище -
Все довкола віє, свище!
Вже й не радий Листопад,
Що покликав Вітра в сад.
На деревах - ні листочка!
Здув усі! Навіть з дубочка,
Що в садочку заблукав
І зростати в нім почав.
Хвилювався Листопад,
Що замерзне його сад
Він не відав, що дерева
Йдуть у сплячку, коли треба -
Це стається восени
І триває до весни.
Потім прокидаються
В листячко вдягаються,
Цвітом квітнуть, плодоносять,
Людей фрукти їсти просять,
І ви поспішайте,
Яблучко вмивайте,
Грушечку та сливу
Хрумкотіть щасливо!
Марія Дребіт (Голодрига)
17.11.2025 Португалія
малнок авторки із вмокристанням ші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051642
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2025
автор: VIRUYU