***
Ми зустрілися пізно, спізнившись аж на півжиття.
У рожевім світанку біліли приречено роси...
Ми зустрілися пізно, блукаючи десь навмання,
І любились не з тими... За вікнами схлипує осінь.
Ми зустрілися пізно. Спізнились!.. Але не дарма,
Бо тепер уже знаєм ціну того світла, що зрання.
Плачуть зорями ночі, в яких не було нас й нема,
І шукають в безодні пітьми слід палкого кохання...
07.11.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2025
автор: Женьшень